1 червня 2012

Тромбоз глибоких вен – це хвороба, для якої характерне утворення згустків крові (тобто тромбів), які створюють перешкоди для нормального кровотоку. Згідно зі спостереженнями медиків, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок є більш поширеною патологією, чим тромбози вен, які локалізуються в інших місцях. Появу тромбів можливо і в глибоких і поверхневих венах. Але поверхневий тромбофлебіт є менш серйозним недугою. У той же час тромбоз глибоких вен необхідно невідкладно лікувати, так як провоковані цією недугою ускладнення можуть бути дуже небезпечними для людини.

Причини тромбозу глибоких вен

Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок розвивається у людини під впливом поєднання деяких факторів. Насамперед, це наявність пошкодження внутрішньої вистилки венозної стінки, яке виникло як наслідок хімічного, механічного, алергічного або інфекційного дії. Також процес розвитку тромбозу глибоких вен безпосередньо залежить від порушення системи згортання крові і сповільнення кровотоку.

Під впливом певних обставин може відбуватися збільшення в'язкості крові. При наявності певних перешкод на стінках вени струм крові погіршується, внаслідок чого можливість виникнення тромбів різко збільшується. Після того, як на стінці вени з'являється невеликий тромб, розвивається запальний процес, стінка вени пошкоджується і далі, і в результаті з'являються передумови до появи інших тромбів.

Прямою передумовою до прояву тромбозу глибоких вен є наявність застійних явищ у венах ніг. Такий застій виникає внаслідок низької рухливості або взагалі нерухомості людини протягом тривалого періоду часу.

Таким чином, факторами, які здатні «запустити» розвиток даного захворювання, є інфекційні хвороби, наявність травм і операцій, занадто сильне фізичне напруження. Тромбоз глибоких вен часто виникає у хворих, які тривалий час були нерухомі після проведених операцій, при деяких неврологічних і терапевтичних хворобах, у молодих мам в післяпологовому періоді. Провокуючими факторами також часто стають злоякісні захворювання, вживання пероральних гормональних контрацептивів, внаслідок чого виявляється підвищена згортання крові, звана гіперкоагуляції.

Якщо людина занадто тривалий період тримає ноги опущеними вниз у нерухомому положенні, ймовірність розвитку хвороби різко зростає. На сьогоднішній день у країнах заходу навіть визначають терміни «телевізійний тромбофлебіт» (наслідок тривалого сидіння перед телевізором) і «синдром економічного класу» (наслідок частих і тривалих перельотів). В обох випадках основним чинником розвитку захворювання стає тривале перебування людини в позі із зігнутими ногами.

У деяких випадках кровотік в глибоких венах порушується внаслідок прояву хвороби Бюргера.

У більшості випадків тромбоз вражає саме нижні кінцівки. Однак трапляється, що розвивається тромбоз і в глибоких венах рук. В даному випадку причинами такого стану є знаходження у відні катетера тривалий період, наявність імплантованого кардиофибриллятора або електрокардіостимулятора, появу злоякісної пухлини в області вени, занадто сильне навантаження на руки (проявляється в основному у спортсменів).

Існують і інші важливі фактори ризику, що призводять до тромбозу глибоких вен. Серед таких слід зазначити анестезію. Існують дослідження, які доводять, що застосування загальної анестезії з м'язовими релаксантами набагато частіше провокує тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, ніж регіонарні методи анестезії.

Ще один важливий фактор — ожиріння. Люди, у яких має місце зайва вага, набагато частіше страждають від проявів післяопераційного тромбозу.

Віковий фактор в даному випадку також грає одну з визначальних ролей. Адже чим старше стає людина, тим більше знижується його загальна рухливість, і, отже, порушується кровообіг, менш еластичними стають судини.

Якщо у хворого в анамнезі вже є прояви тромбозу, то можливість його повторного прояви зростає в кілька разів.

Симптоми тромбозу глибоких вен

Симптоми тромбозу глибоких вен проявляються комплексом ознак, які свідчать про різко виник порушенні венозного відтоку, при цьому приплив артеріальної крові зберігається.

Незалежно від того, де саме локалізується тромбоз, у хворого може спостерігатися ціаноз і набряк ураженої кінцівки, прояв распирающих болів, зростання температури шкіри, яке проявляється локально. Людина може відчувати, що підшкірні вени переповнені, також біль може виникати по ходу судинного пучка.

Для симптомів тромбозу глибоких вен не характерна скутість рухів у суглобах і зміна чутливості. У більшості хворих при тромбозі присутні ознаки перифлебита і асептичного флебіту.

При ураженні глибоких вен гомілки діагноз встановити, як правило, найбільш складно, так як клінічні прояви цього захворювання особливо мізерні. Загалом хвороба може не викликати побоювань у хворого, а іноді і у лікаря. Найчастіше в якості симптому тромбозу глибоких вен гомілки проявляються тільки несильні больові відчуття в м'язах литок, які можуть ставати більш інтенсивними в процесі ходьби або при переміщенні ноги у вертикальне положення. При наявності набряку дистальних відділів кінцівки діагностування захворювання полегшується. Як правило, з'являється набряк у ділянці щиколоток. При тромбировании всіх глибоких вен гомілки відбувається сильне порушення венозного відтоку, отже, симптоми проявляються більш виражено.

Симптоми, які проявляються при тромбоз стегнової вени, залежать від того, наскільки звужений просвіт судини і поширені тромби. В цілому при даній формі захворювання виявляються більш яскраві симптоми. У хворого збільшується обсяг стегна і гомілки, з'являється ціаноз шкіри, на гомілки і в дистальній частині стегна має місце розширення підшкірних вен. Можуть збільшуватися пахові лімфатичні вузлирозвивається гіпертермія до 38 градусів.

Гострий тромбоз глибоких вен відрізняється поширеністю і тривалістю патологічного процесу. При такому стані локалізація тромбів спостерігається не тільки там, де пошкоджена стінка судин, але і в просвіті судини. При цьому відтік крові блокується.

Досить часто, приблизно в 50% випадків, при розвитку тромбозу глибоких вен кров відтікає через коммунікантние вени в підшкірні вени, отже, спостерігається безсимптомний перебіг тромбозу. Про те, що чоловік переніс тромбоз, іноді свідчить наявність помітних венозних колатералей внизу живота, на гомілки, стегна, в області тазостегнових суглобів.

Ускладнення тромбозу глибоких вен

В якості ускладнення тромбозу глибоких вен у хворого може згодом виявитися хронічна венозна недостатність, внаслідок якої відбувається розвиток набряків ніг, порушується трофіка. У свою чергу, це веде до екземі, липодерматосклерозупояві трофічних виразок.

Найбільш небезпечним для людини ускладненням тромбозу глибоких вен вважається тромбоемболія легеневої артерії. При розвитку цієї недуги відбувається відрив шматочків тромбу, які з током крові пересуваються до легким, і, потрапляючи в легеневу артерію, провокують її емболію. Внаслідок порушеного кровотоку в легеневій артерії відбувається розвиток гострої дихальної і серцевої недостатності. Це загрожує летальним результатом. Якщо відбувається закупорка дрібної гілки легеневої артерії, то у хворого проявляється інфаркт легені.

Діагностика тромбозу глибоких вен

Діагностику тромбозу глибоких вен проводить спеціаліст-флеболог. Спочатку, після проведення опитування та огляду пацієнта проводяться спеціальні жгутовые проби з використанням еластичного бинта. Щоб адекватно оцінити особливості кровотоку в глибоких венах, використовується метод флебографии, дуплексного сканування, а також проводиться ультразвукова діагностика вен ніг. Для отримання інформації про стан мікроциркуляції застосовується реовазографія нижніх кінцівок.

Лікування тромбозу глибоких вен

Проводячи лікування тромбозу глибоких вен, слід обов'язково враховувати його локалізацію, поширеність, тривалість хвороби, а також ступінь тяжкості захворювання.

Метою терапії тромбозу є кілька визначальних моментів. Передусім, важливим завданням у даному випадку є необхідність призупинити подальше поширення тромбозу. Вкрай важливо при даному діагнозі запобігти розвиток тромбоемболії легеневих артерій, зупинити розвиток набряків, запобігаючи тим самим ймовірну гангрену і надалі — втрату кінцівки. Не менш важливим моментом слід вважати відновлення прохідності вен з метою уникнення появи посттромбофлебитической хвороби. Також важливо не допустити прояв рецидивів тромбозу, позначаються негативно на прогнозі захворювання.

Для проведення консервативного лікування тромбозу глибоких вен хворого бажано поміщати в спеціалізоване відділення стаціонару. До проведення повного обстеження він повинен суворо дотримуватися постільного режиму. При дотриманні постільного режиму уражену тромбозом кінцівку слід обов'язково тримати в піднесеному становищі. Якщо відсутня можливість всебічного і повного обстеження хворого, йому призначають антикоагулянти, а також використовують локальну гіпотермію по ходу проекції судинного пучка.

У деяких випадках доцільним буде використання еластичних бинтів, однак приймати рішення про їх застосування повинен тільки лікар.

Лікування тромбозу глибоких вен медикаментозними засобами передбачає призначення трьох основних груп препаратів. По-перше, це антикоагулянтипо-друге, фибринолитики і тромболітикипо-третє, дезагреганти.

Для запобігання прояву нових тромбів хворому, як правило, призначається гепарин, після чого йому наказують прийом «м'яких» антикоагулянтів (варфарин) на термін близько шести місяців. З метою відстеження стану згортання крові хворому необхідно регулярно проводити коагулограму.

На процес лікування тромбозу глибоких вен з використанням варфарину може вплинути лікування іншими препаратами різних супутніх хвороб. Не слід без схвалення лікаря застосовувати протизапальні, а також знеболювальні препарати, які можуть вплинути на згортання крові. Також важливо погоджувати з лікарем прийом антибіотиків, пероральних протидіабетичних засобів.

Важливо врахувати і той факт, що прийом тромболітичних препаратів має належний ефект виключно на ранніх стадіях тромбозу. На більш пізніх стадіях застосування даного виду препаратів становить певну небезпеку через ймовірну фрагментації тромбу і подальшої тромбоемболії легеневої артерії.

Якщо порушення в ураженої кінцівки дуже яко виражені, хворому призначається проведення тромбэктомии. Даний метод передбачає хірургічне видалення з вени тромбу. Таку операцію проводять тільки тоді, коли існують небезпечні для життя пацієнта ускладнення тромбозу глибоких вен.

Профілактика тромбозу глибоких вен

Для того, щоб хвороба не прогресувала, про деякі заходи профілактики слід знати і людям, які вже хворіють тромбозом.

Харчування хворого тромбозом глибоких вен передбачає введення в раціон великої кількості сирих фруктів і овочів, що містять клітковину. Саме з клітковини синтезуються фіброзні волокна, зміцнюють венозні стінки. Не слід вживати дуже гостру і солону їжу, яка може сприяти затримки рідини, що, в свою чергу, збільшить обсяг крові. Також не рекомендується упортеблять ті продукти, в яких відзначається високий рівень вмісту вітаміну К, так як вони протидіють проведеного лікування. В даному випадку мова йде про печінки, кава, зеленому чаї, зеленому салаті, шпинаті, капусті.

Неправильною є думка про те, що хворі з тромбозом глибоких вен повинні постійно проводити час в ліжку. Насправді постільний режим наказують тільки при високому ризик легеневої емболії. В інших випадках дозована ходьба, навпаки, знижує ймовірність подальшого розвитку тромбозу та його рецидиву.

У той же час хворі тромбозом не повинні відвідувати сауну, лазню, робити будь-які теплові процедури, масаж. Всі ці дії провокують активізацію кровотоку, а отже, наповнення венозної системи кров'ю підвищується. Прийняття ванни також не вітається: хворим тромбозом краще приймати душ. При гострому стані не слід також перебувати під прямими сонячними променями, застосовувати для епіляції гарячий віск.

Щоб попередити прояв тромбозу глибоких вен, що здорові люди повинні намагатися виключити всі можливі фактори ризику: неправильне харчування, низький рівень активності. Не менш важливою є боротьба із зайвою вагою, курінням. Особливо це стосується людей, які мають схильність до прояву тромбофлебіту. Іноді таким людям доцільно носити спеціальне еластичне білизна. Пацієнти в післяопераційному періоді повинні особливу увагу приділяти забезпеченню ранньої рухової активності. Іноді після проведення серйозних оперативних втручань призначення невеликих доз аспірину і гепарину, які сприяють зменшенню згортання крові.

Дуже важливе значення у питанні профілактики тромбозу має регулярне виконання фізичних вправ і заняття спортом. Цей момент дуже важливо врахувати людям, які переважно ведуть неактивний спосіб життя. Однак людям, схильним до тромбозу вен, не потрібно зупинятися на видах спорту, пов'язаних з навантаженням на стопи.