28 січня 2012

Вегето-судинна дистонія (скорочена назва IRR) – це симптомокомплекс клінічних проявів, що відрізняються різноманіттям і стосуються різних органів і систем. ВСД розвивається за наявності відхилень у функціонуванні і структурі центральних і/або периферичних відділів вегетативної нервової системи.

Дане захворювання не є окремою нозологічною формою, але якщо IRR поєднується з іншими патогенними факторами, то в результаті можливе виникнення ряду хвороб з психосоматичним компонентом. Так, внаслідок цього стану можливий розвиток артеріальної гіпертензії, бронхіальної астми, ішемічної хвороби серця, виразкової хвороби та інших патологій. Вегетативні зміни безпосередньо впливають на перебіг деяких хвороб у дітей. Але наявність деяких захворювань також посилюють вегетативні порушення.

Згідно зі статистикою, симптоми вегето-судинної дистонії проявляються найчастіше у дітей 7-8 років, хоча проявитися такі порушення можуть в будь-якому віці. Лікування захворювання вимагає приблизно в одній треті випадків.

Причини вегето-судинної дистонії

Існує дуже багато причин, за якими формуються вегетативні розлади. Найбільш важливе значення в цьому випадку мають первинні відхилення у відділах вегетативної нервової системи, які обумовлені спадково і в більшості випадків простежуються по лінії матері.

Вегето-судинна дистонія часто формується внаслідок перинатальних уражень нервової системи. Якщо ушкоджуються центральні відділи вегетативної нервової системи, як наслідок, виникає емоційний дисбаланс, у дітей виявляються невротичні і психотичні порушення. Розвиток ВСД провокує різні психотравмуючі впливу: це можуть бути побутові конфлікти, напружений клімат в сім'ї, алкоголізм батьків і т. п. Регулярні перевантаження емоційного характеру, постійні стресинадмірне розумове напруження також стають причинами розвитку вегето-судинної дистонії.

В якості причин ВСД фахівці визначають також наявність ендокринних, соматичних, неврологічних недуг, різка зміна погодних умов, екологічні проблеми, гіподинамію або надмірні навантаження, нестачу вітамінів і корисних мікроелементів, інші фактори.

Симптоми вегето-судинної дистонії

Симптоми вегето-судинної дистонії відрізняються різноманіттям. Вони напряму залежать від типу вегетативних порушень, тобто від переважання ваготонії або симпатикотонії.

При ваготонії у дітей присутні різноманітні іпохондричні прояви: вони швидко стомлюються, порушується пам'ять, знижується здатність до праці і навчання, проявляються розлади сну, депресія, лякливість, нерішучість.

У хворого помітно знижується апетит, він дуже важко переносить холод, іноді відчуває нестачу повітря і мерзлякуватість. В якості симптомів ВСД також проявляються вестибулярні розлади, відчуття болю в ногах вночі, запаморочення, нудота, акроціаноз, пітливість, набряки, прискорене сечовипускання, алергії.

При наявності серцево-судинних розладів симптоми ВСД проявляються брадиаритмией, відчуттям болю в серці, періодичним зниженням артеріального тиску, приглушеними серцевими тонами.

При симпатикотонії у хворого спостерігаються наступні симптоми ВСД: запальність, перепади настрою, висока чутливість до болю, неуважність, невротичні стани. Можливо відчуття жару, похолодання кінцівок, парестезії і оніміння в кінцівках вранці. Періодично може підвищуватися температура тіла, виникати атонічні запори. В якості серцево-судинних розладів може розвинутися тахікардія і виявлятися підвищення артеріального тиску.

У дітей з ВСД іноді протікає латентно і проявляється перманентно, або після вираженого впливу негативних факторів. Періодично можуть виникати вегетативні кризи (пароксизми, панічні атаки, вегетативні бурі). Подібні стани можуть бути спровоковані емоційними перевантаженнями, сильним физическым та розумовою напругою, а також як наслідок зміни погодних умов, перенесених інфекційних недуг. Криз може тривати кілька хвилин (короткочасний криз), або кілька годин або діб (тривалий криз).

У дітей в ранньому віці вегето-судинна дистонія проявляється з деякими особливостями. У дітей в дошкільному віці вегетативні порушення мають помірну форму, при цьому мають ознаки ваготонії. ВСД більш серйозно і важко протікає у хворих в підлітковому віці. Симптоми в даному випадку різноманітні, часто розвиваються пароксизми.

Діагностика вегето-судинної дистонії

До сьогоднішнього дня не існує єдиної прийнятої класифікації ВСД. Тому в процесі діагностики захворювання обов'язково враховується ряд моментів. Так, фахівці звертають увагу на етіологічні чинники, варіанти розладів (змішаний, ваготонический, симпатикотонічний типи), а також на те, які саме органи залучаються в процес, який стан вегетативної нервової системи, на характер хвороби і ступінь її тяжкості.

При діагностиці вегето-судинної дистонії важливо врахувати, чи були подібні випадки у близьких родичів хворого, вивчити особливості перинатального періоду. Фахівець вивчає поточний стан вегетативної нервової системи, визначаючи вегетативний тонус, реактивність і забезпечення діяльності. Для цього проводиться аналіз скарг та об'єктивних параметрів, використовується інформація, отримана за допомогою ЕКГ і кардіоінтервалографії.

Пацієнт обов'язково проходить консультацію у декількох фахівців різного профілю. В ході диференціальної діагностики важливо виключити ті захворювання, симптоми яких нагадують прояв ВСД. Необхідно виключити вроджені пороки серця, ревмокардит, ревматизм, неревматический кардит. Якщо симптомом ВСД є підвищений артеріальний тиск, то важливо диференціювати захворювання з артеріальною гіпертензією. Виникнення дихальних порушень, які проявляються у вигляді задишки і задухислід диференціювати з бронхіальною астмою. Якщо у хворого спостерігається лихоманка, то слід виключити, насамперед, інфекційний ендокардит, сепсис, онкологічні хвороби. Якщо у пацієнта є яскраво виражена психовегетативная симптоматика, то виключаються розлади психічного характеру.

Лікування вегето-судинної дистонії

Для ефективності терапії важливо, щоб лікування вегето-судинної дистонії відбувалося комплексно, з індивідуальним підходом, тривало достатній період часу і при цьому має враховуватися характер вегетативних порушень.

У більшості випадків для лікування ВСД використовуються немедикаментозні методи. Лікар обов'язково порадить хворому змінити режим дня на більш правильний, не допускати гіподинамії, намагатися постійно давати організму нормальну фізичну навантаження, обмежити впливу емоційного характеру. Важлива роль відводиться і раціонального, здорового раціону харчування.

Крім того, ефективними методами лікування ВСД є спеціальний масаж, процедури у воді, голкорефлексотерапія. В залежності від типу вегетативних розладів призначається певний метод фізіопроцедур.

Якщо перераховані методи лікування ВСД не мають належного ефекту, то фахівець підбирає пацієнту комплекс спеціальної терапії медикаментозними препаратами. Лікування починається з малих доз і поступово доводиться до оптимального дозування препаратів.

У процесі терапії вегето-судинної дистонії важливо вжити заходи з лікування хронічної вогнищевої інфекції, і супутніх патологій.

При лікуванні ВСД найбільш часто призначаються седативні препарати, антидепресанти, ноотропи, транквілізатори. У комплексі рекомендується прийом вітамінних і мікроелементних лікарських засобів. Також застосовуються препарати, призначені для активізації церебрального та периферичного кровообігу.

Якщо у пацієнта розвивається вегетативний пароксизм, то у важких випадках призначається парентеральне введення нейролептиків, транквілізаторів, атропіну. Препарати призначають у залежності від того, який характер носить криз.

Важливий постійний диспансерний контроль хворих, особливо це стосується пацієнтів в дитячому віці. Обстеження проходять один раз на кілька місяців, регулярність визначають залежно від форми і тяжкості недуги. Зважаючи на загострення захворювання в перехідні сезони — навесні та восени – в цей період обстеження може знадобитися більш часте.

Якщо захворювання піддається лікуванню своєчасно, і при цьому застосовується ефективна комплексна терапія, то прогноз на одужання хворого сприятливий.

Профілактика вегето-судинної дистонії

Для дієвої профілактики вегето-судинної дистонії необхідно застосовувати комплекс заходів, спрямованих на попередження розвитку хвороби. Для цього слід запобігти існуючі чинники ризику, які можуть вплинути на виникнення або загострення ВСД.

Для того щоб позбутися від захворювання або попередити його прояви, важливо звернути увагу на спосіб життя, змінивши ставлення до сну, харчування, активності. Слід грамотно чергувати періоди інтенсивного праці та повноцінного відпочинку, змінити на краще режим і якість харчування, постійно займатися фізкультурою чи практикувати заняття певним видом спорту. Позитивний вплив на стан організму зробить навіть звичайна щоденна гімнастика. Важливо щодня якомога більше часу проводити на свіжому повітрі, намагатися уникати стресових ситуацій і сильних емоційних потрясінь. Фахівці рекомендують вивчити кілька методик релаксації і застосовувати їх в критичних ситуаціях.

Важливим моментом для профілактики вегето-судинної дистонії є відмова від куріння, мінімізація або повна відмова від вживання алкоголю. У той же час стан судин приводить в норму вживання овочів, зелені, фруктів, круп, морепродуктів.

Фахівці також радять не нехтувати щоденним контрастним душем, який ефективно захищає від «неполадок» в вегетативній нервовій системі.