28 лютого 2012

Гайморит – це стан, при якому у хворого запалюється гайморова придаточная пазуха носа. Повітроносні порожнини розташовуються в кістках людського черепа. Їх вистилає слизова оболонка. Гайморова пазуха розташована у верхній щелепі і є парним органом. Обидві пазухи з'єднані з носом через отвір, діаметр якого становить приблизно 1-3 мм, Отже, при набряку слизової оболонки це невеликий отвір повністю закривається, і слиз накопичується в гайморових пазухах. Подібне явище стає сприяючим чинником для активного розмноження бактерій. Як наслідок, у людини розвивається гайморит.

Причини гаймориту

В якості причини гаймориту мається на увазі інфекція, яка поширюється в гайморову пазуху. Інфікування відбувається або через кров, або з носового ходу. Гайморит у дітей і у дорослих досить часто проявляється в процесі гострого періоду грипупри нежиті, кору і ряді інших хвороб. Також захворювання може бути ускладненням зазначених недуг. Іноді причиною гаймориту стає алергічна реакція, яка провокує набряк слизової оболонки. Часто ознаки гаймориту проявляються у хворих, які страждають хворобами ясен, а також карієсом жувальних верхніх зубів. Зважаючи тонкощі нижньої стінки гайморової пазухи патогенні мікроорганізми можуть проникнути всередину і спровокувати розвиток гаймориту.

Високий ризик розвитку гаймориту має місце і у людей з поліпами у носі і з іншими порушеннями правильності структури носа. Ознаки гаймориту частіше проявляються у людей, які курять тривалий період. До того ж прояву симптомів гаймориту може сприяти звичне і тривале застосування спреїв і крапель для носа з судинозвужувальною дією.

Симптоми гаймориту

Гайморит у дітей і дорослих може проявлятися гостро, а також протікати в хронічній формі. При хронічному недугу ознаки гаймориту можуть не зникати навіть кілька місяців. При цьому фахівці наполягають на тому, що лікування гаймориту хронічної форми необхідно проводити якомога раніше, адже його перебіг може змінити загальний стан слизової носа. В результаті сприйнятливість людини до інфекцій різко підвищується.

Симптоми гаймориту виявляються відразу ж після накопичення слизу. Хворому важко дихати через ніс зважаючи на його сильної закладеності. У людини при цьому може змінитися голос, він повністю втрачає нюх, частково зникає і смак. Дихати при гаймориті доводиться через рот. Часто присутні і гнійні виділення з носа, які мають зелений або жовтуватий колір і неприємно пахнуть. Втім, часто гайморит протікає взагалі без нежиті, так як отвори пазух можуть бути заблоковані повністю.

Крім того, симптоми гаймориту проявляються больовими відчуттями, для яких характерна нечітка локалізація. Так, людина може страждати від головних болів, іноді болючі відчуття віддають у верхню щелепу. Якщо хворий нахиляється або рухає головою, то біль може посилюватися. Також часто спостерігається посилення неприємних відчуттів ближче до вечора. Іноді на обличчі з'являється помітний набряк: набрякати може повіку і щока з того боку, де виникло запалення.

Дуже часто у людей з ознаками гаймориту крім основних симптомів проявляється також слабкість, вони страждають від стану розгубленості, можуть скаржитися на неспокійний сон і безсоння.

Якщо має місце гостра форма гаймориту, то можливо невелике підвищення температури – вона зростає до 38 градусів. При хронічному захворюванні такі симптоми гаймориту не спостерігаються.

У процесі огляду при гаймориті присутній почервоніння і набряк слизової оболонки порожнини носа, носової порожнини носа помітно гнійне відокремлюване.

Діагностика гаймориту

Для постановки діагнозу лікар, в першу чергу, ретельно оглядає порожнину носа пацієнта і проводить опитування. У процесі огляду фахівець натискає на область під очима, і під час такого натискання людина відчуває тягар усередині, розпирання в щоку або біль. Однак головним і ефективним способом діагностики гаймориту прийнято вважати все ж рентгенологічне дослідження. За результатами, отриманими під час такого обстеження, лікар визначає розміри і форму пазух, а також може вивчити, як локалізується запальний процес, і який його характер. При появі в пазусі набряку або скупчення там рідини на рентгенівському знімку буде помітно затемнення.

Однак гайморит у дітей, а також у жінок, чекаючих дитину, діагностується за допомогою інших методів, адже рентгенологічне дослідження їм протипоказано. В даному випадку застосовується метод диафаноскопии. Для проведення такого дослідження в темній кімнаті в рот вкладається спеціальна лампочка. Метод базується на тому, що порожнина з повітрям пропустить більше світла, ніж порожнину, яку наповнює гній. Якщо людина здорова, то у нього в процесі такого дослідження будуть видні під очима поля, які висвітлює червоний колір. Якщо у пацієнта має місце захворювання гайморитом, то такі поля будуть мати більш темний відтінок. Проте при застосуванні методу диафаноскопии слід врахувати, що більш достовірні результати можуть бути отримані у разі хронічного гаймориту. До того ж даний метод дослідження вважається не таким надійним, як інші способи діагностики.

Якщо захворювання протікає дуже важко або людина страждає хронічним гайморитом, часто призначається проведення комп'ютерної томографії. В даному випадку спеціаліст отримує можливість детально дослідити зображення м'яких тканин і кісток в області носа. В такому випадку можна дізнатися, чи мали місце пошкодження в стінках гайморової пазухи, торкнувся патологічний процес кістки черепа, розташовані поруч, або інші пазухи. Якщо порівняти рентгенографію та комп'ютерну томографію, то в другому випадку зображення будуть послойными і, відповідно, більш інформативними. Якщо після досліджень спеціаліст підозрює у хворого наявність пухлини порожнини носа і навколоносових пазух, то можливе додаткове проведення магніто-резонансної томографії.

Лікування гаймориту

Насамперед, важливо врахувати, що лікування гаймориту повинно проводитися після ретельної діагностики та під постійним контролем ЛОР-лікаря. У разі тяжкого перебігу хвороби або наявності ускладнень захворювання можливе проведення лікування гаймориту в умовах стаціонару. Лікування гаймориту в домашніх умовах може проводитися, якщо хвороба має легку формую.

Дуже часто в процесі лікування гаймориту гострої форми, а також на стадії постановки діагнозу використовується пункція (тобто прокол) гайморової пазухи. На сьогоднішній день можна почути думку про те, що прокол, який зробили один раз, надалі доведеться робити постійно. Насправді це не так, і повторно гайморит проявляється з вище описаних причин або позначається не доведене до кінця лікування. Адже після утворення гній в пазухах може залишатися тривалий період часу.

В процесі пункції з пазух виводиться гній, після чого в пазуху вводять препарати з протизапальним впливом. Також при пункції використовуються антибіотики при гаймориті.

Лікування гаймориту також проводиться із застосуванням загальних і місцевих методів. В залежності від того, наскільки важко протікає захворювання, лікар може призначити антибіотики при гаймориті. Їх застосовують протягом семи-десяти днів. А препарат лікар вибирає в індивідуальному порядку, у залежності від того, наскільки складним є протягом гаймориту. Найбільш часто хворим призначаються такі антибіотики при гаймориті: сумамед, флемоксин, зпоридекс (цефалексин), ампіокс, ровамицин, дурацеф, цефазолін та ін При цьому в комплексі з антибіотиками при гаймориті призначається також препарат з антигістамінним дією з метою зменшення набряклості слизової оболонки. Можливе призначення супрастину, тавегіла, димедролу, діазоліну.

В комплексному медикаментозному лікуванні часто використовуються також гомеопатичні препарати, які знімають больові відчуття, зменшують набряклість. Якщо у пацієнтів спостерігаються реакції на інші лікарські препарати, або гайморит протікає легко, гомеопатичні препарати можна призначати самостійно.

В якості засобів для місцевого застосування використовуються краплі в ніс з судинозвужувальною дією: галазолін, нафтизин, тизин, санорин. Закопуючи краплі в ніс, слід лежати на боці, і закапувати препарат в ту половину носа, на якій людина лежить. Важливо, щоб краплі потрапили на бічну стінку носа. Після закапування крапель через кілька хвилин можна окропити порожнину носа аерозолями каметон, биопарокс або інгаліпт.

Для лікування гаймориту застосовується промивання порожнини носа з використанням розчинів, що мають протимікробні та протизапальні властивості. Це можуть бути розчини фурациліну, хлорофіліпту та інші.

Лікування гаймориту в домашніх умовах також може передбачати застосування полоскання носа. Для цього слід приготувати сольовий розчин, використовуючи одну чайну ложку солі на півсклянки води. У воду можна додати трохи марганцівки або йоду. Існують і інші засоби від гаймориту, які використовуються для промивання носа. Лікування гаймориту народними засобами передбачає і застосування відварів трав. Для цього підходять відвари календули лікарської, чебрецю, багна болотного, ромашки аптечної, шавлії лікарської та інших трав. Промивання можна проводити з допомогою шприца: потрібно зняти голку і поступово вводити розчин в ніс, роблячи це поступово і дуже обережно. В даному випадку важливо діяти дуже ретельно, адже існує небезпека потрапляння рідини у вушний прохід через євстахієву трубу. Промивання ніздрів проводиться почергово.

Серед методів лікування гаймориту народними засобами дієвим способом є також зігрівання пазух за допомогою солі, яку необхідно нагріти і засипати в мішечок з тканини.

Можна зварити два курячих яйця і зігрівати ними ніс з обох сторін. Застосовується і зігріваючий бальзам: шкіру слід змастити ним в області пазух. Тут підійде, наприклад, бальзам «Зірочка». Однак дуже важливо врахувати, що всі процедури, спрямовані на зігрівання можна проводити тільки в разі нормального відтоку гною. Якщо ж відтоку немає, то існує небезпека погіршити ситуацію.

Набряк ефективно знімається за допомогою інгаляцій, проведення яких одночасно сприяє розрідженню вмісту пазух. В домашніх умовах інгаляцію можна провести, нахилившись над мискою з гарячим відваром і накрившись щільно рушником або ковдрою. В даному випадку підійде відвар ромашки аптечної, чистотілу, календули, череди.

При лікуванні гаймориту застосовуються також народні засоби для закапування в ніс. Так, в ніс рекомендується капати по дві краплі соку цикламена. Після такої процедури хворий може багато чхати і кашляти, а пізніше з носа починається сильне виділення слизу. Даний засіб можна застосовувати тільки при відходженні гною, інакше можливе виникнення ускладнень захворювання.

Хорошим методом лікування при гаймориті є сік алое, який закапують у ніс по кілька разів на день по три-п'ять крапель. Можливі й інші варіанти крапель в ніс: для цієї мети можна змішати в рівних пропорціях сік картоплі, сік цибулі і мед.

Закапують у ніс і масла: підійде обліпихова, ментолове, масло шипшини і чайного дерева.

Щоб зняти набряк і продезінфікувати пазухи, можна використовувати тампони, просочені прополісом, розведеним в соняшниковій олії. Також добре впливають компреси, які кладуть на область пазух. Для компресу підходить натертий хрін, загорнутий у тканину, або серветка, просякнута відваром лаврового листя. Її слід прикласти до перенісся і чола і прикрити тканиною для збереження тепла.

Потогінні засоби, наприклад, відвари липи, малини, рекомендується вживати протягом всього перебігу захворювання.

Ускладнення гаймориту

У разі несвоєчасного лікування гаймориту запалення може поширитися на очну ямку, спровокувавши виникнення набряку повік, флегмона очниці, абсцесу повік. Також запалення може вразити череп, викликаючи абсцеси мозку, енцефаліт, менінгіт. Також важка форма гаймориту може стати причиною зараження крові.

Профілактика гаймориту

Для профілактики гаймориту важливо уникати інфекцій та вчасно лікувати всі захворювання, ускладненнями яких може стати гайморит. Загартовування та здоровий спосіб життя є ефективними профілактичними заходами для запобігання простудних захворювань.

Не можна ігнорувати стан вологості повітря у житловому приміщенні. Адже сухе повітря негативно впливає на слизову оболонку носа та придаткових пазух. Отже, схильність до самоочищення знижується, і значно зростає ризик розвитку синуситу. Тому потрібно зволожувати повітря всіма доступними методами. Людям, раніше переносившим гайморит, корисно робити інгаляції для профілактики. В даному випадку підійде вдихання водяних парів без додаткових коштів.

І для профілактики, і для лікування використовується масаж в області придаткових пазух, який сприяє притоку крові і попередження застійних явищ. Активне высмаркивание носа також допомагає очистити пазухи.