30 червня 2012

Середній отит – це запальний процес, який розвивається в середньому вусі. Середнім вухом називається невеликий простір, яке розташовується між внутрішнім вухом і барабанною перетинкою. Як правило, больові відчуття виникають у вусі людини внаслідок розвитку середнього отиту або зовнішнього отиту (тобто, запалення зовнішнього вуха). Але фахівці радять при появі болю у вусі все ж звертатися до фахівців і проходити обстеження, так як спровокувати таку біль можуть і інші, більш серйозні хвороби, а також розвиток пухлин у різних відділах органа слуху.

Отит розвивається переважно у дітей-дошкільників. Середній отит у дітей проявляється частіше у зв'язку з тим, що будова середнього вуха у дитини призводять до розвитку інфекційного процесу. Згідно з медичною статистикою, приблизно 90% дошкільнят до семи років вже хворіли середнім отитом. Вкрай важливо лікувати середній отит правильно, щоб в результаті у дитини не розвинулися більш серйозні ускладнення.

Причини середнього отиту

У більшості випадків середній отит розвивається в поєднанні з вірусними респіраторними хворобами. Розвиток інфекції в носовій порожнині через деякий час може захопити слухові труби, так як їх отвори відкриваються на задній стінці носоглотки в носі. Запалення провокує розвиток набряку в просвіті слухових труб, що, в свою чергу, стає причиною порушення в них вирівнюючого тиску. Внаслідок цього людина постійно відчуває певну закладеність у вухах.

Інфекція може опинитися в барабанної порожнини, проникнувши туди іншими шляхами: внаслідок травми, а також менингогенным шляхом, поширюючись в середнє вухо крізь всю систему вушного лабіринту. Рідше інфекція потрапляє в середнє вухо гематогенним шляхом, тобто через кров.

Типи середнього отиту

Виділяються різні ступені вираженості середнього отиту. При гострому середньому отиті запальний процес розвивається внаслідок впливу на організм вірусної інфекції. У більшості випадків у людини паралельно спостерігається інфекція верхніх дихальних шляхів. При даному стані хворий постійно відчуває певний дискомфорт у вусі і його закладеність.

Якщо в середнє вухо, що при нормальному стані завжди стерильно, потрапляють бактерії, то поступово в ньому починає накопичуватися гній, який тисне на стінки середнього вуха. В даному випадку мова йде вже про гнійному (бактеріальному) середньому отиті. Дуже часто вірусний середній отит поступово переходить в гнійну форму. Останнє найчастіше спостерігається у дітей. Важливо розмежовувати дані стану, так як при бактеріальному отиті лікування цієї недуги передбачає прийом антибіотиків. У той же час при вірусної формою отиту антибіотики не принесуть хворому полегшення. Терапія антибіотиками при гнійному бактеріальному отиті важлива для попередження виникнення різноманітних ускладнень. Адже при відсутності адекватної терапії гній крізь барабанну перетинку може потрапити в зовнішній слуховий прохід хворого і спровокувати розвиток гнійного мастоидита. Ще одне дуже небезпечне захворювання, яке може розвиватися як наслідок неправильного лікування гнійного отиту, це отогенний менінгіт, при якому відбувається розвиток запального процесу оболонки мозку.

Виділяється ще один тип отиту — ексудативний середній отит. Ця форма захворювання є серозним або секторним середнім отитом. Захворювання проявляється як наслідок закупорки просвіту слухової труби і подальшого пониження тиску у барабанній порожнині. Причиною розвитку цієї форми хвороби є вірусна інфекція або бактеріальна інфекція.

В деяких випадках в барабанній порожнині накопичується рідина, і внаслідок цього розвивається кондуктивний тип приглухуватості. Протягом деякого часу (проходить кілька тижнів або місяців) збільшується густина рідини в середньому вусі, отже, кондуктивний тип приглухуватості посилюється. При такому стані пацієнта необхідно проводити спеціальну операцію — миринготомию, при якій виробляються розріз барабанної перетинки і в середнє вухо вводиться невелика трубочка.

Якщо у хворого розвивається хронічний гнійний отит, то в барабанної перетинки з'являється отвір, і відбувається активний інфекційний процес. Він триває кілька тижнів. Протягом усього цього часу у хворого має місце оторея – поява гнійних виділень з вуха. У деяких випадках виділяється дуже мало гною, відповідно, його можна розглянути тільки під мікроскопом. При даній формі захворювання слух у хворого сильно погіршується.

Симптоми середнього отиту

Середній отит у хворого розвивається поступово, при цьому спостерігаються різні симптоми. Спочатку у хворого розвивається гострий катаральний отит, при якому поступово наростають симптоми, що виникають як наслідок накопичення рідини в порожнині середнього вуха.

Наступні симптоми отиту середнього вуха зумовлені появою і накопиченням гною в порожнині середнього вуха. Після цього розривається барабанна перетинка і відбувається витікання гною.

На відновлювальної стадії захворювання відбувається поступове зменшення запалення, генетично зупиняється, відбувається зрощення країв барабанної перетинки.

На першій стадії хвороби людина в основному скаржиться на сильний біль у вусі, відчуття закладеності і сильного шуму. Больові відчуття у вусі можуть бути дуже різноманітними, але в основному біль відчувається в глибині вуха. Вона може бути колючою, пульсуючої, свердлячого, періодично простреливающей. Больові відчуття доставляють хворого дуже сильні муки, повністю позбавляючи його спокою. Як правило, біль стає інтенсивним в нічний час. Відповідно, спати людина, що страждає гострим отитом, практично не може. Больові відчуття можуть віддавати в голову, зуби, вона стає сильнішою при ковтанні або тоді, коли людина чхає або кашляє. При отиті у пацієнта внаслідок запального процесу помітно знижується слух. Крім того, спостерігається загальна слабкість, зникає апетит, а температура тіла іноді зростає до 39 градусів.

Оглядаючи хворого, лікар звертає увагу на набряклість і почервоніння барабанної перетинки. Можлива хворобливість у процесі обмацування області соскоподібного відростка.

Друга стадія хвороби, для якої характерно протягом гною і розрив барабанної перетинки і генетично, починається приблизно на третій день після початку хвороби. У цей час людина відзначає, що больові відчуття стають набагато менш інтенсивними, загальний стан поліпшується, показники температури тіла приходять до норми. Якщо в цей час не відбувається довільна перфорація барабанної перетинки, то для її розкриття лікар робить невеликий прокол. При своєчасному творі такого проколу, який називають парацентезомлюдина одужує швидше, при цьому відбувається відновлення слуху і не відзначаються ускладнення хвороби.

Якщо отит середнього вуха протікає нормально, то після цього слід відновлення, при якому відзначається стихання запалення і поступове зникнення розриву барабанної перетинки. Як правило, захворювання повністю виліковується приблизно через два-три тижні. До цього часу у людини слух повністю приходить в норму.

Ускладнення середнього отиту

Якщо лікування середнього отиту не проводиться взагалі або призначається неправильна терапія, захворювання може призвести до прояву гнійної форми отиту вже через кілька днів. У свою чергу, наслідком гнійного отиту часто буває розрив барабанної перетинки, патологічний процес, що вражає слуховий нерв. Як наслідок, відбувається помітне зниження слуху. Серед найбільш серйозних ускладнень середнього отиту слід виділити мастоїдит. При цьому захворюванні відбувається запальний процес у слизовій оболонці комірок соскоподібного відростка. При розвитку такого ускладнення хворому необхідно проводити термінове оперативне втручання. Якщо гній, що накопичився в процесі прогресування отиту, проникає в порожнину черепа, то такий стан є небезпечним для життя людини. При захворюванні гнійними менингоэнцефалитами відзначається високий рівень летальності. Отже, для попередження описаних вище ускладнень необхідно ретельно лікувати отит, керуючись призначеннями спеціаліста. Якщо похід до терапії буде неправильним, то подібна ситуація загрожує переходом отиту в хронічну форму. Лікувати хронічний отит набагато складніше, при цьому хворий в результаті може втратити слух. Якщо пацієнт бажає повністю вилікувати хронічний отит, йому найчастіше потрібно проводити складну хірургічну операцію.

Крім того, ускладненнями отиту середнього вуха можуть стати лабіринтит, абсцес мозку, сепсис.

Діагностика середнього отиту

Якщо мають місце підозри на розвиток захворювання вуха, слід відразу ж відвідати лікаря ЛОР-спеціалізації або ж викликати лікаря додому, якщо занепокоєння проявляє маленька дитина і при цьому він скаржиться на біль у вусі.

Спочатку лікар з'ясовує, які загальні симптоми проявляються у людини. Після цього фахівець проводить огляд, отоскопію і пальпацію. У процесі огляду обов'язково зазначає наявність або відсутність деяких характерних особливостей (наявність парезу лицевого нерва, температура і стан області соскоподібного відростка, набряк шкіри над ним, стан лімфовузлів, які розташовуються біля вух та ін).

Проведення отоскопії у дітей-немовлят та новонароджених ускладнюється тим, що зовнішній слуховий прохід дуже вузький, а барабанна перетинка має практично горизонтальне положення. Отже, лікар обов'язково враховує ці та інші особливості при огляді і може оцінити стан тільки верхніх відділів барабанної перетинки дитини.

По можливості в процесі встановлення діагнозу також проводиться дослідження слухової функції хворого. Також важливо обов'язково визначити рухливість барабанної перетинки.

Хворому для встановлення діагнозу проводиться аналіз крові: при отиті має місце підвищена ШОЕ, лейкоцитоз зі зсувом вліво. Проведення рентгенологічного дослідження призначається тільки в тому випадку, якщо у хворого підозрюється прояв ускладнень.

Найбільш показовим у процесі встановлення діагнозу вважається виділення гною при розриві барабанної перетинки. Іноді для виділення гною проводять спеціальний прокол. Але при відсутності гною розвиток отиту також не можна виключити, так як цілком можливо, що він ще не встиг з'явитися.

Лікування середнього отиту

Гострий отит середнього вуха вірусного походження лікується близько одного тижня, при захворюванні гнійним отитом недуга лікується приблизно протягом двох тижнів. Якщо у пацієнта діагностовано гострий отит середнього вуха, то йому призначають консервативну терапію. Дуже важливо визначити, який саме отит – гнійний або вірусний – має місце, так як призначення антибіотиків проводиться тільки при розвитку гнійного середнього отиту. У такому випадку курс прийому антибіотиків триває близько тижня.

Якщо у хворого діагностовано гострий катаральний отит, то після консультації з лікарем іноді протягом двох діб розвитку хвороби застосовується вичікувальна тактика. Важливо слідкувати за станом хворої дитини або дорослої людини. При необхідності пацієнту призначається прийом лікарських засобів з жарознижувальними властивостями. Крім того, при прогресуванні гострого отиту хворому обов'язково призначають місцеві препарати. Це краплі в ніс з судинозвужувальною дією, які сприяють поліпшенню прохідності слухової труби.

При катаральному отиті непоганий ефект проявляється після проведення сухих теплових процедур в області вуха. Вони дозволяють зробити більш активним звернення лімфи і крові в місці, де розвивається запалення, стимулюють продукування захисних клітин крові. З цією метою використовують прогрівання синьою лампою, компреси з горілки, турунди з вушними краплями.

Якщо у хворого розвинувся гнійний отит, то особливу увагу слід приділяти очищенню від гною за допомогою ватних турунд. Цю процедуру потрібно під час недуги проводити регулярно. Для поліпшення ефекту можна промивати вухо дезінфікуючими розчинами. Для цієї мети підходить, наприклад, 3%-ний розчин перекису водню. Крім описаних методів лікування часто при отиті лікар призначає курс фізіопроцедур з тепловим впливом. Це може бути УВЧ-терапія, ультрафіолетове опромінення, лікування грязями або терапія, проводима з використанням лазера.

Щоб приготувати компрес з горілки або розведеного спирту, необхідно підготувати марлеву серветку, складену в чотири рази. Вона повинна повністю прикривати раковину вуха і мати ще запас, виходячи за межі вуха приблизно на 2 див. Серветку в середині прорізають, роблячи спеціальне місце для вуха. Після цього серветка змочується в горілку чи розведений спирт. Після того, як вухо буде вставлено у проріз, слід накласти вощений папір, повністю прикриває компрес. Зверху доцільно покласти великий шматок выты. Такий компрес тримають на протязі декількох годин.

Застосування крапель для вух можливо лише після призначення лікаря, так як важливо визначити особливості запального процесу. Потрапляння крапель в середнє вухо при розриві барабанної перетинки загрожує пошкодженням слухового нерва або слухових кісточок. В результаті у хворого може розвинутися приглухуватість. Найбільш щадним методом є закапування крапель турунду, яку роблять із сухої вати. Її дуже акуратно поміщають в слуховий прохід зовні, поле чого на неї капають ліки, заздалегідь підігріту до нормальної температури тіла. Найпростіше підігрівати піпетку з ліками в гарячій воді.

Щоб дитині було легше перенести середній отит, важливо забезпечити йому можливість вільно дихати носом. Дитині потрібно періодично чистити носові ходи. Для цього можна використовувати ватяні палички, трохи соченные в рослинному маслі. Вуха у хворої людини завжди повинні перебувати в теплі, тому важливо стежити за тим, щоб дитина носив шапку навіть в теплу пору. Іноді при ускладнених отитах хворому проводиться хірургічне лікування.

Профілактика середнього отиту

Розвиток середнього отиту особливо часто стає наслідком звичайної застуди. Тому будь-який прояв простудного захворювання слід правильно лікувати. Щоб попередити перехід отиту в гнійну форму, важливо оперативно лікувати всі захворювання, які пов'язані з гнійними процесами — гайморит, нежиттю. Іноді для запобігання посилення процесу є необхідність видаляти аденоїди, які розростаються в глотці. Слід вчити дитину правильно сякатися, по черзі закриваючи ніздрі. Втім, важливіше всього за наявності певних симптомів відразу ж звернутися до фахівця.