Опис актуально на 27.03.2013

Статті по темі:
  • Млекоин
  • Верошпірон
  • Галстена, інструкція по застосуванню
  • Флагіл свічки
Tweet

ЦитрапарКомбінований препарат. Медикамент є ненаркотическим анальгетиком. Вхідні до складу Цитрапара компоненти: парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, кофеїн. Парацетамол має слабовыраженным протизапальним ефектом, має жарознижувальну і знеболювальну дії. Парацетамол інгібує перебіг процесу синтезу простагландинів у периферически розташованих тканинах, впливає на центр терморегуляції, який розташований в гіпоталамусі. Кофеїн розширює просвіт кровоносних судин з серцевому м'язі, нирковій тканині, головному мозку, скелетних м'язах; підвищує фізичну і розумову працездатність і активність; компонент надає збудливу дію на судиноруховий і дихальний центри, підсилює збудження у спинному мозку на рефлекторному рівні. Міститься в препараті кількість кофеїну не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, але прискорює кровообіг і нормалізує тонус судин в головному мозку. Ацетилсаліцилова кислота покращує мікроциркуляцію у запальному вогнищі, пригнічує тромбоутворення і процес агрегації тромбоцитів, послаблює вираженість больового синдрому, спричиненого запаленням; має протизапальну та жарознижувальну дії. Цитрапар випускається у таблетованій лікарський формі, а також у вигляді гранул.


Показання:

Інструкція по застосуванню препарату Цитрапар рекомендує призначати медикамент для купірування больового синдрому різного генезу (слабкої та помірної вираженості): альгодисменорея, невралгія, зубний біль, головний біль, артралгія, міалгія. Цитрапар призначають при гарячковому синдромі на тлі грипу і ГРЗ.

Протипоказання:

Цитрапар не призначають при гіпопротромбінемії, ерозивно-виразкових ураженнях травної системи (гостра фаза загострення), при виношуванні вагітності, авітамінозі, портальної гіпертензії, «аспірінової» тріаді, шлунково-кишкових кровотечах, годуванні груддю, вираженої ниркової патології системи, порушеннях сну, при підвищеній збудливості, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегидрогеназе, геморагічному діатезі, вираженій артеріальній гіпертонії, глаукомі, тяжкому перебігу ІХС, після хірургічних втручань. При патології печінкової системи і подагрі Цитрапар призначають з обережністю, після попередньої консультації фахівців. Лікарський препарат не призначають дітям до досягнення 15-річного віку через ризик розвитку синдрому Рейє на тлі вірусної інфекції, що супроводжується гіпертермією. При патології печінкової системи і подагрі Цитрапар призначають з обережністю, після попередньої консультації фахівців.

Побічна дія:

Ерозивно-виразкові ураження травної системи, нефротоксичність, гастралгія, гепатотоксичність, блювання, нудота, підвищення рівня кров'яного тиску, тахікардія, бронхоспазм, алергічні відповіді. Тривала терапія препаратом Цитрапар може викликати геморагічний синдром (пурпура, кровоточивість ясен, носові кровотечі та інші прояви), запаморочення, головні болі, порушення зорового сприйняття, шум в вухах, гіпокоагуляція, зниження агрегації тромбоцитів, поразку ниркової тканини з формуванням папілярного некрозу, токсичний епідермальний некроліз, глухоту, синдром Рейє у дітей (проявляється запамороченням, блювотою, нудотою, сонливістю, загальмованістю, гиперпирексией, порушеннями в роботі ниркової системи, порушеннями з боку психіки і нервової системи), злоякісну ексудативну еритему.

Передозування:

Проявляється загальмованістю, нудотою, запамороченнями, колапсом, сонливістю, бронхоспазмом, судомами, блювотою, кровотечами, анурією, утрудненням дихання. На тлі центральної гіпервентиляції легеневої системи розвивається дихальний алкалоз (піт, ціаноз, задуха, задишка).Посилення інтоксикації веде до прогресування паралічу дихальної системи, формується роз'єднання окисного фосфорилювання, розвивається респіраторний ацидоз. Потрібно динамічне спостереження за електролітним балансом, КОС; необхідно введення лактату натрію, цитрату натрію, бікарбонату натрію.

Спосіб застосування:

Цитрапар приймають під час прийому їжі. Схема: кожні 4 години по 1 таблетці. Середня добова доза становить 3-4 таблетки, максимальна – 8 таблеток. Купірування больового синдрому – 1-2 таблетки. Тривалість терапії – 7-10 днів. Лікарський засіб не рекомендується приймати більше 3-х днів як жарознижуючий медикаменту, і більше 5 днів – для купірування больового синдрому. Корекція доз препарату Цитрапар здійснюється лікуючим лікарем.

Особливі вказівки:

Цитрапар не призначають дітям, оскільки при вірусної інфекції медикамент збільшує ризик розвитку синдрому Рейє (збільшення розмірів печінки, гостра енцефалопатія, тривала блювота). Тривале лікування вимагає обов'язкового спостереження за станом печінки та показниками периферичної крові. Що входить до складу препарату ацетилсаліцилова кислота сповільнює процес згортання кровітому перед оперативними втручаннями необхідно в обов'язковому порядку повідомити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з астмоидными реакціями, підвищеною чутливістю до компонентів Цитапар призначають за умови дотримання заходів обережності (можливість надання невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота чинить тератогенна дія, виділяється з грудним молоком (підвищується ризик кровотеч у немовлят через порушення функцій тромбоцитів). У невеликих кількостях ацетилсаліцилова кислота зменшує виведення сечової кислоти (можливий напад подагри у схильних пацієнтів). Лікування вимагає повної відмови від прийому алкоголевмісних напоїв (підвищується ризик шлунково-кишкових кровотеч).

Лікарська взаємодія:

Цитапар здатний підсилювати дію гіпоглікемічних медикаментів, стероїдних гормонів, непрямих антикоагулянтів, гепарину. Ризик розвитку побічних ефектів суттєво збільшується при лікуванні метотрексатом та іншими медикаментами групи НПЗЗ. Цитапар знижує ефективність гіпотензивних засобів, фуросеміду, спіронолактону, протиподагричних препаратів. Стимулятори мікросомального окислення, салициламид, рифампіцин, протиепілептичні засоби, барбітурати викликають утворення токсичних метаболітів парацематола, які надають негативно вплив на функціонування печінкової системи. Під дією метоклопраміду прискорюється процес всмоктування парацетамолу. Медикамент збільшує час виведення хлорамфеніколу в 5 разів. Всмоктування ерготаміну прискорюється під дією кофеїну. Одночасний прийом парацетамолу і етанолу має гепатотоксичний вплив.