Опис актуально на 11.08.2012

Антидепресант. Активний компонент є вибірковим інгібітором процесу зворотного захоплення серотоніну. Лікарський засіб усуває дисфорію, знижується тривожність, напруженість, відчуття страху, покращує настрій. Медикамент не чинить седативного впливу, не викликає ортостатичної гіпотензії, некардиотоксичен. Стійкий результат від застосування спостерігається через 2 тижні лікування. Флуоксетин випускається у вигляді капсул.

Показання:

Флуоксетин призначають при депресії (слабка, помірна, важка форми перебігу), при нав'язливих станах, алкоголізмі, анорексії, булімії.

Протипоказання:

Флуоксетин не застосовується при вагітності, одночасному лікуванні інгібіторами МАО, при схильності до суїцидів, вираженій недостатності ниркової системи, непереносимості основного компонента, хронічної ниркової недостатності, грудному вигодовуванні. При хворобі Паркінсона, кахексії, епілепсії, епілептичному синдромі різного походження, при цукровому діабеті, патології нирок медикамент призначають з обережністю.

Побічну дію, передозування:

Нервова система: млявість, тремор, астенія, швидка стомлюваність, головні болі, запаморочення, гипомания або манія, суїцидальні нахили (особливо у пацієнтів з депресивним настроєм). Травний тракт: діарея, нудота, гіперсалівація, сухість у роті, зниження апетиту. Можлива алергічна реакція у відповідь на надходження в організм лікарського засобу Флуоксетин. Також відзначається блювота, судоми, збудження, нудота. При прийомі підвищених доз рекомендується призначення ентеросорбентів, проведення посиндромной терапії, введення транквілізаторів, анксіолітиків при розвитку судом.

Спосіб застосування:

Флуоксетин при депресії призначають 1 раз на день по 20 мг. У разі необхідності збільшення дозування проводиться 1 раз в тиждень на 20 мг на добу. Добова доза – не більше 80 мг (розрахунок на 2-3 прийоми). Літнім пацієнтам, а також при булімії Флуоксетин призначають 3 рази на день, 60 мг/добу. При нав'язливих станах пацієнтам рекомендований прийом 20-60мг/день. Тривалість терапії розрахована на місяць. Підтримуюча терапія 20 мг на добу.

Особливі вказівки:

У пацієнтів з дефіцитом маси тіла можлива прогресуюча втрата ваги через анорексигенного впливу лікарського засобу Флуоксетин. У пацієнтів з цукровим діабетом при відміні препарату реєструється гіперглікеміяна тлі терапії – гіпоглікемія. Даний ефект вимагає корекції режиму дозування гіпоглікемічних препаратів. Пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря до моменту поліпшення стану. Лікарський засіб Флуоксетин впливає на водіння автотранспорту, виконання потенційно небезпечних видів діяльності. Неприпустимий прийом етанолу. Особам похилого віку, при вираженій патології ниркової системи терапію медикаментів необхідно починати з половини рекомендованої дози. Інтервал між початком лікування та завершенням прийому інгібіторів МАО повинен становити не менше 2-х тижнів.

Лікарська взаємодія:

Флуоксетин підсилює дію етанолу, алпразоламу, гіпоглікемічних медикаментів, діазепаму. Лікарський засіб підвищує концентрацію мапротилина, трициклічних антидепресантів, тразодона, фенітоїну у 2 рази. При одночасному прийомі трициклічних антидепресантів потрібно зниження їх дозування в 2 рази. Протисудомна терапія може спровокувати формування тривалих епіприпадків. Прийом інгібіторів МАО підвищує ймовірність розвитку серотонінового синдрому: марення, вегетативна лабільність, міоклонус, підвищене потовиділення, збудження, порушення координації рухів, діарея, гіперрефлексія, тремор кінцівок, озноб, гіпертермія, кома. Медикаменти, які посилюють пригнічувальну дію на нервову систему, підвищують вираженість побічних ефектів. Прийом дигітоксину, антикоагулянтів може спровокувати несприятливі ефекти, підвищивши концентрацію незв'язаних, вільних лікарських засобів в плазмі.